Загальна інформація:
Рак бронхів і легень зазвичай розглядають разом, поєднуючи їх назвою "бронхопульмональний рак". Розрізняють дві форми: центральний рак легень, що виходить із великого чи дрібного бронха, і периферичний рак, що розвивається із самої тканини легень. Розрізняють центральний рак легені, що росте переважно внутрішньо-або перібронхіапьно (80% випадків); периферичний рак; рідко діагностується медіастинальна форма, міліарний (вузликовий) карциоматоз та ін.
За гістологічною структури рак легенів найчастіше буває плоскоклітинний, хоча спостерігаються також залізисті форми (аденокарциноми), різко анаплазованих - дрібноклітинний рак, вівсяноклітинний і деякі інші варіанти.
Розвитку раку легень можуть передувати хронічні запальні процеси: хронічна пневмонія, бронхоектатична хвороба, хронічний бронхіт, рубці в легені після попередньо перенесеного туберкульозу і тд. Чималу роль грає і куріння, тому що, відповідно до більшості статистик, рак легень у курців спостерігається значно частіше . Так, при викурюванні двох і більше пачок сигарет на добу частота рака легені зростає в 15 - 25 разів. Інші фактори ризику - робота на азбестовому виробництві, опромінення.
Симптоми:
Симптоми при раку легень неспецифічні і часто проявляються тільки при достатньо великому поширені пухлини.
До найбільш частих симптомів раку легені відносяться:
1. Тривалий кашель, що не проходить.
2. Біль у грудній клітці, що підсилюється при глибокому вдиху.
4. Втрата ваги і зниження апетиту.
5. Мокрота з прожилками крові або коричневого (іржавого) кольору.
6. Задишка.
7. Лихоманка без явної причини.
8. Часто повторювані інфекції дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії).
9. Поява хрипів у легенях.
10. Втрата свідомості, головні болі, запаморочення, порушення мови та зору.
Також існує симптоми, які можуть вказувати на поширення пухлини за межі легень:
1. Біль у кістках
2. Збільшення лімфатичних вузлів.
Профілактика:
Профілактика раку легені повинна складатися з двох компонентів:
• Первинна профілактика - це комплекс медико-гігієнічних та державних заходів, спрямований на усунення і значне зменшення факторів ризику, що підвищують шанс появи пухлини. Сюди включають боротьбу із забрудненням повітря як у побуті, так і на виробництві (особливо там, де використовуються канцерогенні речовини). Найголовніша складова первинної профілактики - боротьба зі шкідливими звичками - палінням. З цим пороком необхідно боротися як законодавчо, на рівні держави, так і санітарно-освітньо, тобто на рівні безпосередньо населення. Пропаганда здорового способу життя, поголовна відмова від куріння змогли б знизити захворюваність на рак легені в десятки разів.
• Вторинна профілактика (клінічна, медична) включає в себе планово-організаційну систему профілактичних обстежень легенів, а також обліку та лікування передпухлинних захворювань легенів. Особливо важливоим є спостереження за групами ризику - в основному це чоловіки, які довгостроково хворіють хронічним бронхітом, пневмонією або на туберкульоз. Сюди включають також осіб старше 50 років, а також осіб, вилікуваних раніше від злоякісного новоутворення. Спостереження за такими людьми спрямоване на виявлення ранніх форм раку легенів - так в цій ситуації можна сподіватися на добрі результати лікування.
Діагностика:
Основним діагностичним прийомом для профілактичного обстеження легень є профілактична флюорографія.
Перед початком інструментального обстеження лікар обовязково розпитає хворого, зясує всі його скарги та історію їх розвитку (анамнез), а потім проведе огляд пацієнта. На підставі отриманих даних буде складено план обстеження, крім обовязкових банальних аналізів (крові, сечі, електрокардіограми та інших), він включає в себе спеціальні методи дослідження органів грудної клітини. Розглянемо основні методи діагностики, які застосовуються при раку легенів.
Провідним і найбільш інформативним методом дослідження при раку легеньє рентгенологічне дослідження органів грудної клітини.
З його допомогою на рентгенівській плівці одержують знімки грудної клітини в різних положеннях (проекціях), які дозволяють оцінити характер пухлинної тіні чи її ознак (розміри, розташування), стан навколишнього тканини легені, зміни в середостінні (простір між легенями, де розташовується серце, великі судини, стравохід, трахея, лімфатичні вузли). Приблизно у 80 відсотків хворих цей метод дослідження дозволяє встановити первинний діагноз раку легень.
Інший основний і обовязковий метод дослідження при раку легені - це бронхоскопія. При ньому в просвіт трахеї та бронхів вводиться тонкий гнучкий інструмент з обєктивом і освітлювачем на кінці. За допомогою бронхоскопії можна не тільки оцінити візуально зміни стінки органу, але й, при необхідності, взяти зіскоб або шматочок тканини для дослідження під мікроскопом (цитологія та гістологія відповідно), щоб визначити наявність злоякісних ракових клітин. Мікроскопічне підтвердження будь-якої злоякісної пухлини обовязково, і рак легені не виняток. Сучасні фібробронхоскопи дозволяють збільшувати зображення і виводити його на екран монітора, робити фотографії і відеозапис для майбутнього детального дослідження. Таке дослідження бронхів стосовно до раку легень є більш ефективним (до 95-98 відсотків) при центральних формах раку, коли пухлина розташовується у великих бронхах і її легше досягти апаратом. При периферичному раку легені ефективність складає близько 60-70 відсотків, що теж немало.
Компютерна томографія грудної клітини - високоточний уточнююче метод дослідження. Він дозволяє більш детально і з високою роздільною здатністю вивчити розміри і розташування пухлини, проростання її в навколишні органи, наявність метастазів (вторинного пухлинного ураження) в навколишньому тканини легені, в лімфатичних вузлах середостіння, в кістках грудного відділу хребта, ребер і грудини.
Пункція пухлини. Це методика, за допомогою якої спеціальною голкою отримують тканинний матеріал безпосередньо з пухлини або метастазів, якщо при бронхоскопії не вдається підтвердити діагноз при повторному взятті матеріалу на біопсію. Пункція пухлини може бути виконана під рентгенівським або КТ-наведенням прямо через шкіру грудної стінки, може бути виконана через стінку стравоходу під контролем ультразвукового датчика. Застосування пункційної біопсії необхідно для отримання мікроскопічного підтвердження діагнозу, без якого неможливо розпочати лікування.
Якщо рак легені протікає з накопиченням рідини навколо легені (в плевральній порожнині), то можливо буде потрібно пункція тонкою голкою через шкіру для евакуації цієї рідини і дослідженні її під мікроскопом, тому що вона дуже часто містить ракові клітини.
Для виключення поширення пухлини по організму людини (появі метастазів в інших органах) протокол обстеження доповнюється додатковими методами. Для виключення ураження печінки, лімфатичних вузлів черевної порожнини, наднирників виконується ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (УЗД). При підозрі на метастази в кістки проводиться сцинтиграфія кісток скелета - це введення в кров невеликої кількості слаборадіоактівного препарату та дослідження його накопичення у кістках. Якщо підозрюється ураження головного мозку (є відповідні скарги), то проводиться компютерна або магнітно-резонансна томографія.
Якщо ніякими іншими методами не вдалося зясувати причину виявленого при рентгенографії легень , то може бути застосована діагностична операція: торакотомія - це розтин грудної клітини, при якому візуально оцінюється патологічний осередок, прямо з нього береться фрагмент тканини для дослідження мікроскопом (біопсія). При підтвердженні діагнозу рак легенів і відсутності протипоказань для оперативного лікування-видалення пухлини може бути вироблено відразу ж.
Лікування:
Хірургічне втручання підрозділяється на:
• радикальне
• умовно-радикальне
• паліативне
При радикальної операції видалення піддається весь пухлинний комплекс: первинне вогнище, регіонарні лімфатичні вузли, клітковина з шляхами метастазування. До умовно-радикальної операції додають променеву та лікарську терапію. Слід враховувати також і те, що частина первинної пухлинної тканини і метастази іноді не можуть бути хірургічно видалені через загрозу кровотечі або процесів розпаду в ателектазі.
Протипоказаннями до радикальної операції є:
• неоперабельного - поширення пухлини на сусідні тканини і органи
• недоцільність зважаючи на віддалених метастазів у печінку, кістки і головний мозок
• недостатність функцій серцево-судинної та дихальної систем
• важкі захворювання внутрішніх органів
Хірургічному видаленню пухлини часто супроводжує широке видалення кореневих, трахеобронхіальних лімфовузлів, клітковини і лімфовузлів середостіння, резекція грудної стінки, перикарда, діафрагми, біфуркації трахеї, передсердя, магістральних судин (аорти, верхньої порожнистої вени), мязової стінки стравоходу і інших тканин, пророслих пухлиною.
Променева терапія
Променеве лікування раку легені проводиться за його неоперабельних формах, у разі відмови хворого від оперативного лікування, а також наявності серйозних протипоказань до оперативного втручання. Найбільший ефект спостерігається при променевому впливі на плоскоклітинний і недиференційовані форми раку легені.
Променеве втручання застосовується як для радикального, так і паліативного лікування. При радикальному променевому лікуванні опромінення піддають як саму пухлину, так і зони регіонального метастазування, тобто середостіння, загальною дозою 60-70 гр.
Хіміотерапія
При недрібноклітинному раку легень хіміотерапія проводиться за наявності протипоказань до хірургічного і променевого лікування. При цьому призначаються такі препарати: доксорубіцин, цисплатин, вінкристин, етопозид, циклофосфамід, метотрексат, блеоміцин, нітрозілмочевіна, вінорелбін, паклітаксел, доцетаксел, гемцетабін та ін, що застосовуються курсами з інтервалами в 3-4 тижні (до 6 курсів).
Часткове зменшення розмірів первинної пухлини і метастазів спостерігається не у всіх хворих, повне зникнення злоякісного новоутворення відбувається рідко. Хіміотерапія неефективна при віддалених метастазах у печінці, кістках, головному мозку.
Паліативне лікування
Паліативне лікування раку легені застосовується в тому випадку, коли можливості протипухлинного лікування обмежені або вичерпані. Таке лікування спрямоване на поліпшення якості життя невиліковних хворих та включає в себе:
• знеболювання
• психологічну допомогу
• детоксикацію
• паліативне хірургічне втручання (трахеостомії, гастростоми, ентеростомія, нефростомія і т.д.)
Паліативна допомога при раку легень застосовується для боротьби з задишкою, кашлем, кровохарканням, больовими відчуттями.
Методи паліативного лікування багато в чому індивідуальні і залежать від стану хворого.
Джерела:
http://www.cancer.ic.ck.ua/index_4_1.htm
http://www.gemclinic.ru/rak.html
http://oncology.popmed.ru/cancerlungs/cancerlungsdiagnostics/
